Вибір арматури на фундамент: діаметр, клас сталі та правила в'язки

Яка арматура потрібна на фундамент: Вибір діаметра, клас сталі та правила в’язки

Фундамент — це основа будь-якої будівлі, що приймає на себе всі навантаження та забезпечує стійкість конструкції. Арматура (або сталевий каркас) є ключовим елементом, який надає бетону необхідної міцності на розтяг та запобігає його руйнуванню під впливом ґрунтових рухів, морозного пучення та усадки. Правильний вибір арматури — це запорука довговічності вашого будинку.

1. Класифікація та основні типи арматури

В армуванні фундаментів використовується два основні типи сталевих стрижнів:

Робоча арматура (Working Rebar): Приймає на себе основні розтягувальні навантаження. Зазвичай має періодичний профіль (рифлена) для кращого зчеплення з бетоном.
Монтажна арматура (Mounting Rebar): Використовується для з’єднання робочих стрижнів в єдиний каркас та фіксації їх у проєктному положенні до заливання бетону. Зазвичай гладка.

Для критичних конструкцій фундаменту слід застосовувати арматуру з періодичним профілем (рифлену), оскільки вона забезпечує надійний “замок” із бетоном.

Клас сталі

Найчастіше для робочої арматури використовують такі класи:

А400 (старе маркування A-III): Використовується для більшості приватних будівель.
А500С: Сучасний клас, який має покращені характеристики міцності, зварюваності (літера “С” — зварювана) та пластичності. Це найбільш рекомендований клас для армування фундаментів.

2. Вибір діаметра арматури: Головний критерій

Діаметр арматури — це найважливіший параметр, який залежить від типу фундаменту та передбачуваного навантаження.

Тип фундаменту	Робоча арматура (горизонтальні пояси)	Монтажна арматура (вертикальні/поперечні елементи)
Стрічковий (для легких будівель)	$\geq 10$ мм	$6-8$ мм
Стрічковий (для важких будівель, 2+ поверхи)	$\mathbf{12-14}$	$8$ мм
Плитний (монолітна плита)	$\mathbf{12-16}$ мм (у двох сітках)	$8-10$ мм

Правило 1/1000

Площа перерізу робочої арматури повинна становити не менше 0.1% від площі перерізу бетонної конструкції. У більшості випадків для приватного будівництва використовують $\mathbf{12}$ мм або $\mathbf{14}$ мм.

3. Правила формування арматурного каркасу

Арматура у фундаменті створює просторовий каркас, а не просто сітку.

3.1. Захисний шар бетону

Арматура повинна бути розташована всередині бетону, а не прилягати до ґрунту чи опалубки. Це запобігає корозії.

Мінімальний захисний шар: $\mathbf{40-50}$ мм. Для забезпечення цієї відстані використовують спеціальні пластикові фіксатори (“жабки”, “стільчики”).

3.2. Крок армування (Розмір комірки)

Відстань між паралельними стрижнями (крок) зазвичай становить $200$ мм (20 см).

Він не повинен перевищувати $400$ мм, оскільки це знижує ефективність армування.
Для стрічкового фундаменту формують 2 горизонтальні пояси (верхній і нижній), які з’єднуються вертикальними та поперечними хомутами.

3.3. В’язка арматури

Для з’єднання стрижнів використовується в’язальний дріт (зазвичай 1.2-1.4 мм). Зварювання небажане, оскільки воно може змінити характеристики сталі та послабити її в зоні шва. Винятком є арматура класу А500С, яка призначена для зварювання.

4. Висновок: Частина загального плану

Вибір і правильне укладання арматури — це критично важливий етап будівництва, який вимагає точності та дотримання будівельних норм. Помилки на цьому етапі неможливо виправити після заливання бетону.

Визначення потреби в арматурі є лише одним з етапів деталізованого проєктування. Щоб ваш будинок був надійним та фінансово виправданим, необхідно структурувати всі процеси. Дізнайтеся, як правильно планувати будівництво будинку: покрокова інструкція від ідеї до реалізації, щоб уникнути дорогих помилок та забезпечити успіх всього проєкту.