Яка арматура потрібна на фундамент: Вибір діаметра, клас сталі та правила в’язки
Фундамент — це основа будь-якої будівлі, що приймає на себе всі навантаження та забезпечує стійкість конструкції. Арматура (або сталевий каркас) є ключовим елементом, який надає бетону необхідної міцності на розтяг та запобігає його руйнуванню під впливом ґрунтових рухів, морозного пучення та усадки. Правильний вибір арматури — це запорука довговічності вашого будинку.
1. Класифікація та основні типи арматури
В армуванні фундаментів використовується два основні типи сталевих стрижнів:
- Робоча арматура (Working Rebar): Приймає на себе основні розтягувальні навантаження. Зазвичай має періодичний профіль (рифлена) для кращого зчеплення з бетоном.
- Монтажна арматура (Mounting Rebar): Використовується для з’єднання робочих стрижнів в єдиний каркас та фіксації їх у проєктному положенні до заливання бетону. Зазвичай гладка.
Для критичних конструкцій фундаменту слід застосовувати арматуру з періодичним профілем (рифлену), оскільки вона забезпечує надійний “замок” із бетоном.
Клас сталі
Найчастіше для робочої арматури використовують такі класи:
- А400 (старе маркування A-III): Використовується для більшості приватних будівель.
- А500С: Сучасний клас, який має покращені характеристики міцності, зварюваності (літера “С” — зварювана) та пластичності. Це найбільш рекомендований клас для армування фундаментів.
2. Вибір діаметра арматури: Головний критерій
Діаметр арматури — це найважливіший параметр, який залежить від типу фундаменту та передбачуваного навантаження.
| Тип фундаменту | Робоча арматура (горизонтальні пояси) | Монтажна арматура (вертикальні/поперечні елементи) |
| Стрічковий (для легких будівель) | 10 мм | 6-8 мм |
| Стрічковий (для важких будівель, 2+ поверхи) | 12-14 мм | 8 мм |
| Плитний (монолітна плита) | 12-16 мм (у двох сітках) | 8-10 мм |
Правило 1/1000
Площа перерізу робочої арматури повинна становити не менше 0.1% від площі перерізу бетонної конструкції. У більшості випадків для приватного будівництва використовують 12 мм або 14 мм.
3. Правила формування арматурного каркасу
Арматура у фундаменті створює просторовий каркас, а не просто сітку.
3.1. Захисний шар бетону
Арматура повинна бути розташована всередині бетону, а не прилягати до ґрунту чи опалубки. Це запобігає корозії.
- Мінімальний захисний шар: 40-50 мм. Для забезпечення цієї відстані використовують спеціальні пластикові фіксатори (“жабки”, “стільчики”).
3.2. Крок армування (Розмір комірки)
Відстань між паралельними стрижнями (крок) зазвичай становить 200 мм (20 см).
- Він не повинен перевищувати 400 мм, оскільки це знижує ефективність армування.
- Для стрічкового фундаменту формують 2 горизонтальні пояси (верхній і нижній), які з’єднуються вертикальними та поперечними хомутами.
3.3. В’язка арматури
Для з’єднання стрижнів використовується в’язальний дріт (зазвичай 1.2-1.4 мм). Зварювання небажане, оскільки воно може змінити характеристики сталі та послабити її в зоні шва. Винятком є арматура класу А500С, яка призначена для зварювання.
4. Висновок: Частина загального плану
Вибір і правильне укладання арматури — це критично важливий етап будівництва, який вимагає точності та дотримання будівельних норм. Помилки на цьому етапі неможливо виправити після заливання бетону.
Визначення потреби в арматурі є лише одним з етапів деталізованого проєктування. Щоб ваш будинок був надійним та фінансово виправданим, необхідно структурувати всі процеси. Дізнайтеся, як правильно планувати будівництво будинку: покрокова інструкція від ідеї до реалізації, щоб уникнути дорогих помилок та забезпечити успіх всього проєкту.